Уна банана лежала й дивилась на нас,
Серед неонових ламп і безмежності кас, Люди повсюду лишали відбитки й сліди,
Божествені запахи манять куди не піди.
Старість зустріла стомлена літня пора,
Тільки на мить обернулась - нічого нема,
Накладаємо повінця пай,
Екзотичних фруктів урожай.
Запорошило, засипало пагорби в сніг,
Руки купують усе найтепліше для ніг,
З'являться скоро на тих поличках ковзани,
Чекають на свої пригоди отак щозими.
Розпочався мандаринорай,
Стікери Зімбабве назбирай.
А хтось торбочку несе, надкоштовно там усе...
Скубідаб скубідабі є....